- знесилений
- -на, -не, Пр.Безсилий; який утратив силу; кволий.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
знесилений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знесилити. 2) у знач. прикм. Який знесилився, втратив силу; безсилий. || у знач. ім. знеси/лений, ного, ч.; знеси/лена, ної, ж. Безсила, змучена чим небудь людина. 3) у знач. прикм. Невиразний щодо сили вияву … Український тлумачний словник
знесилений — [знеиси/леинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
знесилений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
замлілий — знесилений, виснажений [XII] … Толковый украинский словарь
безсилий — а, е. 1) Який не має фізичної сили; немічний, слабий, знесилений. 2) Нездатний або неспроможний що небудь зробити, подолати … Український тлумачний словник
заморений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до заморити I. 2) у знач. прикм.Виснажений, знесилений від праці, голоду, втоми. || Який втомився; втомлений … Український тлумачний словник
занепалий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до занепасти 1). 2) у знач. прикм. Знесилений, виснажений … Український тлумачний словник
затруджений — а, е, діал. 1) Зароблений тяжким трудом. 2) Знесилений трудом. || Який минув у тяжкій праці … Український тлумачний словник
зламаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зламати. || зла/мано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зламався, розпався на куски, частини. 3) у знач. прикм., перен. Фізично або морально знесилений. 4) у знач. прикм. Вигнутий, заломлений під кутом … Український тлумачний словник
знесиленість — ності, ж. Стан за знач. знесилений 2) … Український тлумачний словник